Шпаринка: чому ціни ростуть на кавуни, а потім роблять «знижки» – і навіщо?
Ви помітили: у багатьох країнах магазини ставлять одну ціну — наприклад, 5,99 зł за кг кавунів, а вже через день дають знижку 68% — до 1,89 зł, ніби вони ось‑ось згниють. Такий маркетинг виглядає абсурдно — і часто є просто способом стимулювати швидкі продажі, щоб не викидати товар. У країнах із динамічним управлінням цінами навіть використовують електронні цінники, які можуть мінятися до сотні разів на день залежно від попиту або залишків на полицях
1. Що реально впливає на ціни?
🌪️ Клімат і екстремальна погода
Суворі засухи, повені і спека в головних країнах-виробниках зменшують врожаї і різко підвищують ціни, особливо на овочі, зерно, кава чи фрукти
(TIME, The Guardian, Carbon Brief).
💡 Енергія і добрива
Зростання цін на газ, нафту і добрива робить виробництво більш затратним — нерідко до 40–50% змінних витрат у розвинених економіках становить саме енергія
🔄 Ланцюги постачання і торгові війни
Пандемія, війна, торгові тарифи — це все порушило ланцюги постачання. Наприклад, конфлікт в Україні спричинив дефіцит мінеральних добрив і зростання цін у глобальному агросекторі . Тарифи на імпорт часто підвищують пакувальні або товарні витрати — як у випадку з P&G та іншими постачальниками
🧾 Супермаркети, дистриб’ютори та торгові мережі
Середні націнки на овочі й фрукти складають 100–200 % від закупівельної ціни «Таємні» збори дистриб’юторів, витрати на просування, відходи товара — все це нарощує вартість продукту у кінцевому чеку
🏢 Корпоративні прибутки
Деякі компанії користуються умовами, щоб нарощувати маржу. Наприклад, у 2022‑23 PepsiCo скоротила обсяги, але збільшила прибуток на 16 % — назвавши це «очікуваними» підвищеннями в умовах інфляції
🏛 Політика і державне регулювання
Деякі країни вводять цінові обмеження (price ceilings або price floors), щоб стримати різкі коливання або захистити виробників і споживачів. Але такі заходи — короткострокові та мають обмежений ефект у ринковій економіці
2. У чому проблема «кавуни за 5,99 → 1,89 зł»?
-
Маркетинговий хід, щоб терміново розпродати скоропсічний товар — при цьому формально виглядає як щедра знижка.
-
Незручності складування: якщо кавуни портяться, ритейлери дисконтно знижують ціну, щоб уникнути втрат.
-
Поведінкові фактори: покупці реагують на «велику знижку», навіть якщо ціна все одно вища, ніж середня ринкова.
3. Хто насправді «профітить»?
| Етап | Хто отримує вигоду |
|---|---|
| Фермер | Лише мала частка ціни доходить до них — 10‑30 %, решта йде на ланцюг обробки та дистрибуції |
| Переробка / пакування | Формально додають вартість — упаковка, логістика, охолодження. |
| Дистриб’ютори / супермаркети | Значна маржа — багаторазові націнки, промо‑внески, накрутки |
| Крупні бренди (PepsiCo, P&G) | Використовують інфляцію та тарифи для ліквідації асортименту, підвищують прибутки |
| Торгові війни та держава | Від тарифів виграє держава (бюджет), але торгові партнери — втрачають, і споживач платитиме більше |
4. Що робиться — і що можна зробити?
-
Запроваджують цифрові цінники, які дозволяють знижувати ціни на продукти, що швидко псуються, і зменшувати втрати food‑waste: наприклад, у Норвегії до 100 змін ціни на день
-
Тиск з боку держави: податки на надприбутки, регуляції або обмеження цін на соціально важливі товари, державні запаси стратегічних продуктів
-
Підтримка місцевих продуктових систем: короткі ланцюги постачання дозволяють знизити транзакційні витрати, залежність від глобальних потрясінь — щоб фермери отримували більше, а ритейлери менше — прямі закупівлі, кооперативи, фермерські ринки
✅ Висновок
Маркетингові «знижки» — як у випадку із кавунами 5,99 → 1,89 зł — створюють ілюзію вигідної покупки, хоча реальні умови ринку інші. За глобальним зростанням цін стоїть поєднання клімату, енергетичних витрат, порушень ланцюгів постачання, торгових тарифів, корпоративних націнок — і часто найменший кусок пирога отримує сам фермер.
Щоб зменшити мародерство в ланцюгах, потрібне поєднання:
-
прозорого моніторингу ринкових цін,
-
державного втручання у вигляді контролю над надприбутками,
-
стимулів для локального виробництва та коротких ланцюгів поставок.
Джерела
Комментарии