NEWSySeregi

 

 

 

 

 Створено ШІ

🧐 Кирило та Мефодій: Науковий погляд на просвітителів

Наукова історія, на відміну від шкільних та деяких вузівських підручників, схильна до критичного аналізу джерел (переважно "Панонських житій" – Просторових житій Кирила та Мефодія, а також латинських та грецьких документів) та виділення достовірних фактів на тлі церковної агіографії.

Ось ключові моменти, відомі з наукового погляду:

 

 

🏛️ Походження та освіта

 

• Імена та походження: Брати, Костянтин (пізніше Кирило, чернече ім'я) та Михайло (пізніше Мефодій, чернече ім'я), народилися у Солуні (Салоніки), Візантійська імперія, ймовірно, у сім'ї військового високопосадовця Лева. Вони були греками за походженням (чи, принаймні, елітою Візантії), але досконало володіли слов'янською говіркою, поширеною в околицях Солуні, що було вирішальним для їхньої місії.

• Кирило (Констянтин): Був видатним вченим, отримав блискучу освіту в Константинополі (серед його вчителів міг бути патріарх Фотій). Він мав прізвисько Філософ завдяки своїм знанням. До місіонерської діяльності брав участь у богословських диспутах (з іконоборцями, мусульманами) та дипломатичних місіях (наприклад, до хозарів близько 860 року).

• Мефодій (Михайло): Спочатку обіймав посаду архонта (управителя) однієї зі слов'янських провінцій, потім залишив кар'єру і став ченцем (а пізніше – ігуменом). Був старшим братом.

 

 

✍️ Слов'янська писемність та Моравська місія

 

• Моравська місія (863 рік): Ключова подія. Князь Ростислав із Великої Моравії звернувся до Візантійського імператора Михайла III з проханням надіслати вчителів для проповіді зрозумілою слов'янською мовою та створення церковної ієрархії, незалежної від Франкського духовенства. Візантія бачила в цьому можливість розширити свій вплив.

• Створення абетки: Для перекладу богослужбових текстів, Кирило створив Глаголицю – першу слов'янську абетку. Більшість сучасних вчених сходяться на думці, що саме Глаголиця, а не Кириличний алфавіт, була винайдена Кирилом.

  • Кирилиця, яка з'явилася пізніше, ймовірно, була розроблена їхніми учнями (зокрема, в Болгарії) на основі грецького унціалу, але з використанням деяких елементів Глаголиці для специфічних слов'янських звуків, і отримала назву на честь Кирила.

• Старослов'янська мова: Брати та їхні учні стандартизували слов'янську говірку Солуні для перекладу Біблії та літургійних текстів, створивши старослов'янську мову (або староболгарську), яка стала першою літературно обробленою слов'янською мовою.

 

✝️ Конфлікт та папська підтримка

 

• Конфлікт із "Тримовниками": У Моравії брати зіткнулися з німецьким духовенством, яке дотримувалося теорії про те, що богослужіння може вестися лише трьома мовами: латинською, грецькою та івритом. Вони активно виступали проти використання слов'янської мови у літургії.

• Подорож до Риму (867 рік): Кирило і Мефодій вирушили до Риму, щоб отримати підтримку Папи Римського (Адріана II) узаконити слов'янське богослужіння та висвятити своїх учнів. Папа, зацікавлений у розширенні свого впливу, надав їм підтримку. Це демонструє, що їхня місія була вплетена у велику політично-релігійну боротьбу між Римом, Візантією та Франкським королівством.

• Смерть Кирила: Костянтин-Кирило помер у Римі в 869 році, незадовго до смерті прийнявши чернечий постриг та ім'я Кирило.

 

 

🌍 Спадщина Мефодія та учнів

 

• Мефодій – Архієпископ: Після смерті брата Мефодій був висвячений Папою на архієпископа Моравії та Паннонії, отримавши право використовувати слов'янську літургію. Це було унікальним прецедентом.

• Ув'язнення та відновлення: Через опір франкських єпископів Мефодія ув'язнили на два роки. Лише за втручання нового Папи (Івана VIII) його звільнили і відновили на посаді.

• Подальша робота: Мефодій продовжував переклади, зокрема, завершив переклад всієї Біблії на старослов'янську мову. Помер у Моравії в 885 році.

• Вигнання учнів: Після смерті Мефодія, його учні (як-от Климент і Наум) були вигнані з Моравії німецьким духовенством, яке остаточно заборонило слов'янську літургію. Вони знайшли притулок у Болгарії, де їхня діяльність сприяла розквіту слов'янської писемності та культури, і де, найімовірніше, була створена Кирилиця.

Таким чином, наукова історія фокусується не лише на їхній просвітницькій діяльності, а й на політичних, мовних та церковних конфліктах IX століття, в яких вони виступали як ключові фігури, що заклали основи слов'янської цивілізації.

 

 

 

 На зображенні, представлена глаголиця, а не кирилиця.

Ось як наукова історія пояснює зв'язок:

1. Еволюція писемності: Глаголиця 👉 Кирилиця

 

• Глаголиця (IX ст.) – це та абетка, яку створив Кирило. Вона була складною, графічно дуже оригінальною і проіснувала в деяких регіонах (як-от Хорватія) до Пізнього Середньовіччя.

• Кирилиця (кінець IX – X ст.) – це абетка, яка замінила Глаголицю у більшості слов'янських країн (Болгарія, Сербія, Київська Русь). Вона була створена учнями Кирила і Мефодія (ймовірно, в Болгарії) на основі грецького унціального письма і лише додала кілька літер з Глаголиці для специфічних слов'янських звуків.

 

2. Еволюція мови: 

Старослов'янська 

👉 

 Східнослов'янська

👉

  Українська

 

Важливо розрізняти мову (звукову систему і граматику) і писемність (графічну систему).

• Старослов'янська мова (IX–XI ст.): Це літературна мова, створена Кирилом і Мефодієм на базі солунської говірки. Вона була мовою перекладів, богослужіння та найдавніших пам'яток. Вона є прамовою для всіх слов'янських літературних мов.

• Східнослов'янська мовна група (з XII ст.): Це розмовна мова, яка розвивалася на території Київської Русі. Вона була основою для майбутніх білоруської, російської та української мов.

• Давньоукраїнська (Руська) мова (XII–XVIII ст.): Це мова, яка розвинулася з східнослов'янської на території України.

3. Зв'язок на Русі

Коли писемність прийшла на Русь (після Хрещення у 988 році), вона прийшла вже у вигляді:

1. Писемності: Кирилиці (майже повністю витіснивши Глаголицю).

2. Мови: Старослов'янської мови (як мови церкви та високої літератури).

Висновок науковців:

1. Українська мова (як розмовна) не пішла від Глаголиці напряму. Вона пішла від східнослов'янської (давньоруської) мови.

2. Українська писемність (сучасна) не пішла від Глаголиці напряму. Вона пішла від Кирилиці.

3. Проте, Глаголиця є джерелом Кирилиці, оскільки вона дала світові концепцію слов'янської писемності і, ймовірно, кілька літер для передачі унікальних слов'янських звуків у Кирилиці, яка, у свою чергу, є основою для сучасної української абетки.

Тобто, Глаголиця – це найперший етап у формуванні того культурного фундаменту, на якому потім виросла українська література та, опосередковано, її графічна система.

Ось головні джерела та наукові концепції, на яких ґрунтується ця інформація:

 

1. Первинні джерела та документи

• Житія Кирила та Мефодія ("Панонські легенди"): Це найдавніші біографічні тексти (IX ст. – початок X ст.), які описують їхнє життя, місію та створення слов'янської писемності. Хоча вони є агіографічними, вони містять основні факти про Моравську місію, подорож до Риму та боротьбу з "тримовниками".

• Інші джерела: Листи Пап Римських, акти соборів, хроніки (наприклад, "Повість минулих літ" також згадує про Кирила і Мефодія).

2. Наукові галузі та концепції

А. Щодо створення Глаголиці та Кирилиці:

• Палеографія та Історія письма: Абсолютна більшість сучасних славістів (зокрема, А. Вайан, П. Шафарик, І. Ільїнський, О. Соболевський) підтверджує, що Кирило створив Глаголицю.

  • Аргумент: Глаголиця має графічну незалежність від грецького письма.

  • Аргумент: Найдавніші слов'янські пам'ятки (наприклад, Київські глаголичні листки) написані саме Глаголицею.

• Теорія про походження Кирилиці: Вважається, що Кирилиця була розроблена в Пресславі (Перше Болгарське царство) на рубежі IX-X століть на основі грецького унціалу. Ця теорія пояснює, чому Кирилиця стала домінуючою абеткою на Русі та в Болгарії: вона була простішою для написання, ніж Глаголиця.

Б. Щодо еволюції мови:

• Історична граматика та Діалектологія: Наука чітко розрізняє Старослов'янську мову (її ще називають Староболгарською – мова перекладів) та давньоруську (східнослов'янську) мову (розмовна мова Київської Русі).

  • Концепція: Старослов'янська мова функціонувала на Русі як книжна, церковна мова (на кшталт латини в Західній Європі), але вона взаємодіяла з живою розмовною мовою, давши початок церковнослов'янській мові руського ізводу. Розмовна мова розвивалася самостійно, згодом розділившись на українську, білоруську та російську.

3. Рекомендована література (Для поглиблення знань)

Якщо ви бажаєте перевірити або поглибити ці знання, рекомендую звернутися до праць визначних українських та світових вчених, які є основою академічних курсів:

• Сучасні українські видання з історії мови:

  • Півторак Г. П. "Походження української мови".

  • Жовтобрюх М. А., Русанівський В. М., Скляренко В. Г. "Історія української мови. Фонетика".

• Класична славістика:

  • Хабургаєв Г. А. "Старославянский язык".

  • Вайан А. "Руководство по старославянскому языку".

  • Німчук В. В. "Кирило-Мефодіївський спадок в Україні".

Таким чином, інформація, яку я надав, є консенсусом наукового світу, який ґрунтується на аналізі історичних документів та лінгвістичних даних.

 

📚🔎  Кирило і Мефодій

 

 

 📜 Як усе було насправді

• Глаголиця — створена Кирилом у IX столітті для перекладу християнських текстів. Має унікальні знаки, не схожі на грецькі.

• Кирилиця — створена пізніше, у X столітті, учнями Кирила і Мефодія. Вона базується на грецькому алфавіті, але з додатковими літерами для слов’янських звуків.

• Преславська книжна школа — дійсно була центром розвитку кирилиці, але глаголиця вже існувала раніше.