Екомито CBAM може "зруйнувати українську економіку"

NEWSySeregi

 

 

CBAM — це не організація, а механізм Європейського Союзу. Це “Carbon Border Adjustment Mechanism” — інструмент ЄС, який вводить вуглецеве мито на імпорт продукції з високими викидами CO₂ (сталь, цемент, добрива, електроенергія тощо) для вирівнювання умов конкуренції з європейськими виробниками.  

🔗 Taxation and Customs Union 

🔗 Wikipedia

 

Що таке CBAM

• Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) — регуляція ЄС, ухвалена у 2023 році, частина Європейського зеленого курсу.
• Мета: поставити “справедливу ціну” на вуглецеві викиди, що утворюються при виробництві товарів поза межами ЄС, і стимулювати інші країни до декарбонізації.
• Перехідний період: 2023–2025 роки — компанії лише звітують про викиди.
• Повна дія: з 1 січня 2026 року імпортери повинні купувати CBAM-сертифікати, що відповідають обсягу викидів CO₂ у виробництві їхньої продукції.

Чим CBAM відрізняється від “організації”

• Це не інституція з офісом чи членством, а правовий механізм ЄС.
• Є IACBAM (International Association for CBAM) — це вже приватна асоціація, яка допомагає бізнесу адаптуватися до нових правил, але вона не є офіційним органом ЄС.  🔗  iacbam.org

Для України

• CBAM напряму впливає на металургію, хімію та енергетику, бо ці галузі є найбільш вуглецеємними.
• Без перехідного режиму українські виробники ризикують втратити контракти та конкурентоспроможність на ринку ЄС.
• Профспілки та уряд наполягають на пільговому режимі або фінансовій підтримці, аргументуючи воєнними руйнуваннями та вже втраченою частиною потужностей.

Висновок

CBAM — це регуляторний механізм ЄС, а не організація. Він створений для того, щоб імпорт продукції з високими викидами CO₂ не мав переваг над європейськими виробниками, які платять за викиди через систему EU ETS. Для України це означає реальні економічні ризики, але формулювання про “руйнування економіки” є радше політичним тиском, ніж точним прогнозом.

 

Реальні сценарії

• Втрати для економіки понад $200 млн у перший рік — це конкретна оцінка, яка базується на розрахунках і може справді відбутися.
• Падіння експорту та неконкурентність продукції — логічний наслідок додаткових витрат, особливо для металургії.
• Додаткові витрати $60–90/т — це реальна цифра, яка робить українську сталь менш привабливою на ринку ЄС.
• Втрата контрактів (–1,25 млн т у 2026) — вже є сигнали від європейських клієнтів, це практичний ризик.
• Зупинка виробництв і консервація доменних печей — реальний сценарій для підприємств, які не витримають навантаження.
• Масові скорочення робочих місць — прямий наслідок падіння виробництва.
• Падіння ВВП і податкових надходжень — економічна закономірність, якщо експорт і виробництво зменшуються.
• Системний занепад ГМК (вже –40% потужностей через війну) — це факт, який може поглибитися через CBAM.

Догма / риторичні формули

• “CBAM може зруйнувати українську економіку” — це гіперболізована теза. CBAM створює серйозні проблеми, але не здатен самотужки “зруйнувати” всю економіку країни.
• “Зростання соціальної напруги” — це радше політичний аргумент, ніж економічний прогноз. Напруга може зрости, але це не автоматичний наслідок, а залежить від державної політики та підтримки.
• Заклики до форс-мажору та пільгового режиму — це дипломатична стратегія, а не економічний сценарій.

Висновок

Реальними є конкретні економічні наслідки: падіння експорту, втрати контрактів, зупинка виробництв, скорочення робочих місць і зменшення ВВП.
Догматичними є узагальнені формули про “руйнування економіки” та “соціальну катастрофу” — вони виконують роль політичного тиску й мобілізації аргументів, але не є точними прогнозами.

🔹 Оптимістичний сценарій

• ЄС погоджується на перехідний період або пільговий режим для України.
• Українські виробники отримують фінансову підтримку чи гранти на модернізацію.
• Частина підприємств адаптується: інвестиції в “зелену” металургію, використання електросталі, декарбонізація.
• Експорт знижується, але не критично — зберігається доступ до ключових клієнтів у ЄС.
• Втрати для економіки обмежуються кількома сотнями мільйонів, але компенсуються новими програмами.

🔹 Базовий сценарій

• CBAM запроваджується без пільг, але Україна отримує часткову підтримку (технічну допомогу, кредити).
• Витрати $60–90/т роблять продукцію менш конкурентною, частина контрактів втрачається.
• Експорт падає на 15–25%, окремі доменні печі консервуються.
• Скорочення робочих місць відбувається, але не масове — підприємства переводять людей у простій.
• ВВП втрачає 1–2% через CBAM, але економіка загалом тримається.

🔹 Песимістичний сценарій

• CBAM діє повною мірою без винятків і підтримки.
• Європейські клієнти масово відмовляються від української продукції.
• Експорт металу падає на 40–50%, втрата понад 1 млн т щороку.
• Масові зупинки виробництв, консервація доменних печей.
• Скорочення десятків тисяч робочих місць, особливо у промислових регіонах.
• ВВП падає на 3–4%, соціальна напруга зростає.
• ГМК входить у системну кризу, з якої вихід можливий лише через масштабну модернізацію або переорієнтацію на інші ринки.

Висновок

CBAM — це реальний виклик, але його наслідки залежать від того, чи отримає Україна перехідний режим і підтримку.

• Оптимістичний сценарій можливий лише за політичної волі ЄС.
• Базовий сценарій — найбільш ймовірний: втрати будуть значні, але не катастрофічні.
• Песимістичний сценарій — це радше догма й політичний аргумент для тиску, але він показує, що без адаптації та підтримки ризики дуже високі.